Перша керуюча машина широкого призначення «Дніпро» | Історія ІТ в Україні

Перша керуюча машина широкого призначення «Дніпро»

 Ідея створення універсальних керувальних машин у 50-і рр. ХХ ст. вже витала у повітрі. Її першим практичним втіленням стало створення в Обчислювальному центрі АН УРСР керуючої машини широкого призначення «Дніпро» (оригінальна назва рос. «Днепр»). Розробка «Дніпра» тривала всього лише три роки. Протягом наступних 10 років було випущено близько 500 машин, що використовувалися на багатьох промислових, військових та наукових об’єктах на теренах всього Радянського Союзу.

Біографії:

Глушков Віктор Михайлович

Малиновський Борис Миколайович

Коли у 1958 році на Всесоюзній конференції в Києві В. М. Глушков висунув ідею створення універсальної керувальної машини, до неї поставилися вороже. На той час вважали, що універсальна машина обов’язково має бути ламповою,  а для цього були потрібні величезні зали, кондиційоване повітря, що було неможливим за умов, коли керування технологічними процесами здійснювалося у звичайних заводських приміщеннях. Тому висловлена ідея спочатку не отримала підтримки.

Та незважаючи на спротив у науковому середовищі, вже 1958 року в Києві розпочалася активна робота над створенням універсальної керувальної машини. За розробку машини взявся Б.М. Малиновський, який став головним конструктором, науковим керівником роботи був В.М. Глушков.

Машина мала бути напівпровідниковою, малорозрядною (26-розрядною – на той час цього було достатньо для керування технологією у більшості процесорів). Середня швидкодія, виходячи з обраних застосувань, мала становити 10 тис. операцій на секунду. Пристрій пам’яті на феритових осердях 0,5 мм в діаметрі (перший в Радянському Союзі) складався із секцій, щоб була можливість змінювати обсяг пам’яті.

Однією з особливостей була наявність вбудованого в машину пристрою зв’язку з об’єктом – змінної (залежно від об’єкта керування) сукупності пристроїв із підключенням до датчиків та виконавчих органів об’єкта, керованого від машини.

Використання транзисторів замість ламп і мініатюрних осердь в запам’ятовуючому пристрої забезпечили високу надійність і невеликі розміри машини.

Для пристрою вводу/виводу програм та даних обрали пристрої введення даних із перфострічки та цифродрук з електричним приводом, що широко застосовувалися на той час.

Головні роботи над створенням комп ‘ютера «Дніпро» виконували технічні відділи ОЦ АН УРСР (60 працівників) та інших організацій. Також у проекті взяла участь приблизно така ж кількість інженерів, конструкторів, техніків, що працювали в Обчислювальному центрі та в новоствореному дослідно-конструкторському відділі.

Розроблення власне машини – від того часу, як ідею озвучили на конференції у червні 1958 року, і до моменту, коли розпочалося серійне виробництво машин наприкінці 1961 року і почали встановлювати перші зразки на підприємствах, – тривало три роки. У процесі проектування, на пропозицію головного конструктора Б. М. Малиновського, слово «універсальна» замінили на словосполучення «широкого призначення».

Коли перший зразок комп ‘ютера надійшов із заводу, конструктори схопилися за голову. Це було суцільне нагромадження деталей: близько тисячі неякісно зпаяних сполук постійно виходили з ладу. Роз’єми псувалися невмілим поводженням.

Налагодити такий комп ‘ютер було неможливо. З’ясувалося, що директор заводу, коли довідався, що машина в шість разів більша за осцилограф, набрав для роботи випускників школи. Вчорашні школярі з паяльниками в руках «спаювали» з’єднання в елементи машини, ламаючи роз’єми через своє невміння. Оскільки термін налагодження першої ЕОМ у бесемерівському цеху добігав кінця, конструкторам довелося перепаяти фактично всю машину і замінити чимало роз’ємів. Лише тоді налагодження зрушилося з місця. Це коштувало важкої цілодобової праці розробників протягом багатьох днів.

Приймати машину приїхала Держкомісія на чолі з академіком А.О.Дородніциним. Щодо першого зразку машини було проведено дуже серйозні двотижневі випробування на середній час корисної роботи, на відповідність технічним умовам в разі охолодження або нагрівання, у разі заміни стандартних елементів; на виконання контрольних завдань тощо. На підставі висновків прийняття дослідно-промислового зразка “Дніпра” 9 грудня 1961 р. Державна комісія рекомендувала машину до серійного виробництва як керувальну машину з метою автоматизації технологічних процесів у промисловості, для здійснення складних фізичних експериментів у науці та керувальних систем для військової галузі.

Після випуску комп ‘ютера «Дніпро» в Києві, за ініціативи Інституту кібернетики АН УРСР та підтримки уряду, розпочалося будівництво заводу обчислювальних та керуючих машин, пізніше – «Електронмаш». Таким чином, випуск «Дніпро» заклав підвалини великого заводу з виробництва ЕОМ.

Керуюча машина широкого призначення «Дніпро» стала першим радянським напівпровідниковим комп ‘ютером. Вона чудово витримувала різні кліматичні умови, вібрації, тощо.

У 1963 р. епопея створення комп ‘ютера “Дніпро” під назвою “Розробка та впровадження в народне господарство СРСР керуючої машини широкого призначення “Дніпро” була представлена на Ленінську премію 1964 р. (Б.М.Малиновський, Г.О.Михайлов, Н.Н.Павлов, Б.Б.Тимофєєв, А.Г.Кухарчук, Є.С.Орешкін, В.С.Каленчук, Л.О.Коритна, В.М.Єгипко, Ф.Н.Зиков, Ю.Т.Митулинський, А.І.Толстун, В.І.Скурихін, Ю.Л.Соколовський, М.З.Котляревський, М.С.Галузинський). Робота безумовно заслуговувала на це. Але не отримала.

Проте комп’ютер високо оцінили користувачі: із 500 випущених Київським “Електронмаш” машин “Дніпро” в Україні використовувалися кілька десятків, решта – майже півтисячі знайшли застосування в Російській федерації, також декілька – в республіках Радянського Союзу та за кордоном.

Варто зазначити, що у США приблизно в той самий час також розпочалися роботи над створенням універсальної керувальної напівпровідникової машини RW300; її виробництво розпочалося у 1961 році, майже водночас із «Дніпром». За словами Глушкова, це стало одним із прикладів, коли вдалося скоротити розрив із американськими технічними новаціями до нуля – нехай це був один, проте дуже важливий напрямок.

#photodescription4-9

#photodescription4-9

 

#photodescription4-2

#photodescription4-3

#photodescription4-4

#photodescription4-5

 

#photodescription4-7

#photodescription4-8