Рабінович Зіновій Львович | Історія ІТ в Україні

Рабінович Зіновій Львович

За більш ніж 60 років наукової діяльності, Зіновій Львович Рабінович став свідком і активним учасником зародження та становлення цифрової обчислювальної техніки в Україні, він зробив вагомий внесок у теорію електронних цифрових обчислювальних машин. Почавши свій творчий шлях під керівництвом видатного вченого Сергія Олексійовича Лебедєва, Зіновій Львович Рабінович брав участь у проектуванні зовнішніх пристроїв «МЭСМ» – першої в континентальній Європі і СРСР електронно-обчислювальної машини з програмою, що зберігається в пам’яті. Він є головним конструктором другого в Україні комп’ютера – Спеціалізованої електронної лічильної машини («СЭСМ») для розв’язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь, – який став попередником векторних процесорів.

Зіновій Львович народився в Києві 1 серпня 1918 р. Його батько був педіатром, згодом заслуженим лікарем УРСР, мати – медсестрою. Батько походив з бідної дуже багатодітної єврейської сім’ї та єдиний з усіх здобув вищу освіту ще до радянської влади в Університеті Святого Володимира. Лев Рабінович прославився «лікарем божої милості», користувався колосальним авторитетом і любов’ю населення.

Зіновій Рабінович закінчив інститут, захистивши дипломний проект фактично в екстремальних умовах, у червні 1941 року, коли почалася Велика Вітчизняна війна, і Київ вже почали бомбити. За мобілізацією Зіновій Львович потрапив на одне з оборонних підприємств в м.Кіров, де почав працювати в серійному конструкторському бюро (СКБ).

Після війни він вирішив повернутися до рідного Києва з наміром вступити до аспірантури в Інститут енергетики (згодом, електротехніки) АН УРСР. У перший же свій приїзд до Києва Рабінович здав два кандидатські іспити. У 1947 році він доздав кандидатські іспити, що залишилися, і був прийнятий в аспірантуру до С.О. Лебедєва. Так почався новий період у його житті, пов’язаний з роботою під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва.

Рабінович у своїх спогадах так характеризує своє ставлення до Лебедєва: «не можу придумати краще: він був для мене Богом. А до Богів людські оцінки не застосовуються, так що я навіть відчуваю якусь незручність, коли, розповідаючи про нього, використовую звичайні оцінки його людських якостей. Він був особливий і його важко порівнювати із звичайними смертними. І характерно, що в зверненні до нього я відчував себе так, як ніби звертаюся до Бога, як це робить про себе вірянин, – без сорому, безпосередньо.»

За дорученням Лебедєва Зіновій Львович займався допоміжними роботами при створенні «МЭСМ», які почалися в кінці 1948 року. У його обов’язки входило створення стенду для відбору ламп з однаковими характеристиками, системи автоматичної стабілізації напруження лампи та ін. Після завершення створення установки, він безпосередньо підключився до розробки електронної обчислювальної апаратури – швидкодіючим елементним структурам, послідовним арифметичним пристроям тощо. Крім того, у З.Л. Рабіновича була окрема важлива робота, яка стосувалася безпосередньо створення самої «МЭСМ», а саме, розробка вивідного пристрою, що друкував цифри.

Зіновій Львович довгий час постійно жив в лабораторії в Феофанії, повертаючись додому тільки на вихідні дні. Тільки після здачі «МЭСМ» Держкомісії 25 грудня 1951 року, за словами Рабіновича, «феофанійский» режим було послаблено.

За завданням Лебедєва, Рабінович за допомогою І.Т.Пархоменко і Ю.С.Мазира розробляв послідовний арифметичний пристрій (АП) з 4-ма арифметичними операціями. Згодом розроблений послідовний АП увійшов в структуру спеціалізованої електронної лічильної машини («СЭСМ»), призначеної для розв’язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь і обчислення кореляційних функцій.

За рекомендацією Лебедєва саме З.Л. Рабінович очолив розробку «СЭСМ», яка була введена в експлуатацію в 1956 році і стала першою в Європі ЕОМ з векторним процесором.

До складу розробників машини увійшов ряд досвідчених співробітників лабораторії Р.Я.Черняк, А.Л.Гладиш, І.Т.Пархоменко, І.Г.Окулова. Робота почалася в Феофанії, в будівлі, де знаходилася «МЭСМ».

Для «СЭСМ» була прийнята двійкова система числення з фіксованою комою. Число розрядів розташованих після коми було обрано рівним 28. Негативні числа були представлені прямим кодом.

Виходячи із прийнятого для «СЭСМ» методу розв’язання лінійних алгебраїчних рівнянь (Гауса-Зейделя) арифметичний пристрій (АП) виконував лише додавання і множення (базовий алгоритм цього методу – додавання парних добутків). АП включав в себе суматор послідовної дії, чотири оперативних динамічних регістри на магнітному барабані, схеми управління операціями і контролю точності обчислень. Час додавання становив 1,25 мсек, час множення – 17,5 мсек.

На думку Рабіновича, тільки після завершення роботи над «СЭСМ» він повною мірою самоствердився як фахівець високого класу в області цифрової обчислювальної техніки, і ця обставина сильно вплинула на його подальшу наукову діяльність.

Після цього Зіновій Львович брав участь в низці знакових проектів. Так разом з Б.М. Малиновським він займався пошуковою розробкою двопроцесорної цифрової системи для первинної обробки радіолокаційної інформації (керівник Б.М. Малиновський) і для автозахвату цілі та її супроводу (керівник З.Л. Рабінович). В.М.Глушков зробив великий творчий доробок в алгоритмічне забезпечення системи, яку розробляв  Зіновій Львович. За цими роботами були опубліковані закриті публікацій Рабіновича і Малиновського, які отримали певний резонанс.

Прихід В.М.Глушкова ознаменував крутий поворот в бік теоретичних проблем цифрової обчислювальної техніки. З цих проблем головна увага приділялася проектуванню ЕОМ із залученням і розвитком теорії автоматів, що сильно вплинуло на подальшу роботу З.Л. Рабіновича. Від практичних розробок, які доручалися йому керівництвом, він перейшов на проведення самостійних наукових досліджень, в конкретній області – власне теорії ЕОМ (Computer Science).

Науковою групою Рабіновича було дано формальне визначення предмета теорії ЕОМ, яке увійшло в Енциклопедію кібернетики. Почавши займатися теорією ЕОМ, Зіновій Львович ввів формальні поняття ієрархічного процесу переробки інформації в ЕОМ, взаємодії між його рівнями, розподіленими на три групи – елементна структура, алгоритмічна структура та архітектура ЕОМ. В узагальненому вигляді отримані результати були відображені в монографіях «Елементарні операції в обчислювальних машинах» і «Основи теорії елементних структур ЕОМ». Перша з них отримала широке визнання у вищих навчальних закладах, де вважалася «настільною книгою викладача». Ця книга була популярною і за кордоном.

Зіновій Львович почав займатися дослідженням особливостей інтерактивної взаємодії людини з машиною. Він брав участь у розробці принципів застосування мови високого рівня (МВР) в малих машинах, що застосовувались в малих мікропрограмних машинах серії «МИР». Відділ Рабіновича займався розробкою проекту універсальної високопродуктивної ЕОМ – «Україна», яка, на жаль, так і не була побудована. Пізніше принцип структурної інтерпретації МВР був використаний в ряді високопродуктивних машин, в тому числі в «Ельбрусі», першій вітчизняній супер-ЕОМ.

Крім своєї роботи в області комп’ютерної техніки, Зіновій Львович приділяв багато уваги питанню, як працює людський мозок. За його словами, це було його хобі, напрямок якого можна визначити, як кібернетичний, науково-пізнавальний, що відноситься до сфери людського мислення. При цьому його цікавили саме структурні механізми і процеси мислення, головним чином творчого. Поступово від міркувань стосовно творчих процесів Рабінович перейшов до осмислення природи мислення взагалі. Результати цього осмислення були  викладені у вигляді доповіді, з якою Рабінович виступив на одному з престижних симпозіумів. Його виступ і висновки отримали високу оцінку вітчизняних фахівців у галузі нейрофізіології.

За роки своєї діяльності Зіновій Львович Рабінович підготував багато висококласних фахівців. З 43 кандидатів наук, підготовкою яких він займався, 11 стали згодом докторами наук, відомими у світі вченими.

Професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України, Зіновій Львович Рабінович нагороджений преміями Президії АН УРСР iменi С.О.Лебедєва та iменi В.М.Глушкова, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.»

Рабінович З.Л. прожив довге плідне життя і помер на 91-му році життя в 2009 році.